?

Log in

No account? Create an account
паперові гроші України 1 - Сало, нєжноє як шо? [entries|archive|friends|userinfo]
Найміть мене обідати!

[ userinfo | livejournal userinfo ]
[ archive | journal archive ]

паперові гроші України 1 [Apr. 28th, 2004|06:26 pm]
Найміть мене обідати!
[Tags|, , , ]


Грошові знаки Української Народної Республіки (УНР)
17.03.1917 р.-29.04.1918 р.
У березні 1917 р. у Києві з декількох політичних партій була сформована Центральна Рада, яка 20 листопада 1917 року проголосила утворення Української Народної Республіки.
Вже 19 грудня цього ж року був прийнятий тимчасовий Закон про випуск державних кредитних білетів УНР, згідно з яким "кредитні білети випускаються у карбованцях, причому один карбованець містить 17,424 частки чистого золота і поділяється на 2 гривни або 200 шагів".
Назва "карбованець" за одними припущеннями виникла на Україні від стародавнього, примітивного засобу висікати (карбувати) розрахунки на лозині, за іншими - від насічки (карбування) на гурті металевого карбованця.
5 січня 1918 року з'явилась перша українська купюра у 100 карбованців. Цікаво, що тризуб, зображений на купюрі, був оголошений Державним
гербом УНР лише через 54 дні після її появи - 1 березня 1918 року. На всіх купюрах, що були випущені, стояла одна серія "АД" І один номер "185". Ця обставина, а також використання для друку звичайного, без водяних знаків, паперу, пояснює появу в обігу великої кількості фальшивих грошей.
24 вересня 1918 року новим українським урядом гетьмана Скоропадського описана купюра була вилучена з обігу. За однією з версій це пояснюється появою сатиричних імітацій, образливих для гетьмана.
ЗО березня 1918 року Центральна Рада оголосила про випуск знаків державної скарбниці номіналом у 5, 10, 25, 50 карбованців зі строком дії до 1 березня 1924 року. 6 квітня населення Києва вперше побачило 25 карбованців, дещо пізніше з'явилась купюра у 50 карбованців, а 5 та 10 карбованців не було випущено.
Спочатку купюри виходили без позначення серії та номера. На пізніших випусках, у залежності від місця виготовлення, вказувалася серія АК (Київ), або АО (Одеса).
Після зайняття Одеси частинами денікінської армії весною 1919 року одеська друкарня продовжувала випуск купюр у 50 карбованців. Обурений уряд України оголосив надруковані денікінцями гроші {серія АО, номера 210 і вище) фальшивими.
Слід згадати ще одну обставину випуску 50 карбованців. В 1920 році радянським урядом України було виготовлено декілька десятків мільйонів купюр для тимчасового використання Галревкомом (Західна Україна). Цей випуск сері 200 АО мав номери від 236 до 250.
Наступна емісія Центральної Ради, яку було випущено 18 квітня 1918 року, містила в собі номінали у 10, 20, ЗО, 40 і 50 шагів. При цьому Центральна Рада вжила старовинну назву дрібних монет, відому ще в XVI столітті. Друкували "шаги" в Києві аркушами по 100 штук з перфорацією, щоб полегшити відривання окремих купюр.
В обігу "шаги" знаходилися до березня 1919 року, коли були скасовані радянською владою. Відомо багато фальшивих купюр цієї вартості.

Грошові знаки уряду Української Держави
29.04-14.11.1918 р.
З'їздом вільних землеробів 29 квітня 1918 року за активною участю австро-німецьких окупантів царський генерал П.П.Скоропадський був обраний гетьманом України. Було проголошено про повалення уряду Центральної Ради і утворення Української Держави.
При П.Скоропадському і були введені в обіг паперові "гривни", які були замовлені ще Центральною Радою у Німеччині.
5 серпня 1918 року першими в обігу з'явилися 3,6-процентні облігації внутрішньої позики під назвою "Білет державної скарбниці". Облігації друкувалися з 8 купонами - по 4 з кожного боку. Спочатку вони повинні були відігравати роль облігації внутрішньої позики. Однак нестача купюр в обігу призвела до того, що й облігації, й окремі купони на початку 1919 року (за уряду Директорії) стали використовуватися як гроші.
17 жовтня 1918 року уряд гетьмана одержав з Німеччини ще одну виконану за актом Центральної Ради емісію кредитних білетів вартістю в 2, 10, 100 і 500 гривен. Дещо пізніше надійшли номінали 1000 та 2000 гривен, замовлені вже урядом гетьмана у зв'язку з посиленням на Україні інфляції. На них стоїть назва емітента "Українська Держава" - так за гетьмана звалася Україна.
Гривни були випущені в обіг 17 жовтня 1918 року, за 59 днів до падіння гетьмана.

Грошові знаки Української Директорії
14.11.1918 р. - червень 1920 р.
Розвал монархічних урядувань у Німеччині та Австро-Угорщині в листопаді 1918 року привів до краху й окупаційний режим (уряд Скоропадського) на Україні. В ніч на 14 листопада 1918 року в Білій Церкві була утворена Українська Директорія в складі В.К.Вінниченка, С.В.Петлюри та інших, яка через місяць увійшла в Київ. Уряд Директорії 16 січня 1919 року оголосив війну Радянській Росії, що вимагало випуску в обіг великих сум грошей.
В Київі Директорія використовувала запаси купюр, які були випущені урядами Центральної ради та гетьмана.
Військова кампанія Директорії виявилася невдалою, і наступ радянських військ примусив Директорію 5 лютого 1919 року залишити Київ і на деякий час розташуватися у Вінниці. Там Директорія використовувала 3,6-процентнІ облігації внутрішньої позики (описані раніше) як платіжний документ. Під тиском радянських військ Директорія відходить ще далі у Тернопіль, а потім у Станіслав (Івано-Франківськ).
Саме тут, наприкінці лютого - початку березня 1919 року, була надрукована одна з найневдаліших банкнот України - 5 гривен. Скомпільовані з різних елементів раніше випущених українських банкнот, вони були нашвидкоруч видруковані на сірому папері. Мабуть саме поспіхом пояснюється поява купюр з друкарською помилкою у слові "гривень", декотрі з яких попали в обіг.
Останнє місце перебування Директорії - Кам'янець-Подільск, де вона протрималася ще майже рік і випустила ще декілька грошових знаків.
Першими у серпні 1919 року вийшли банкноти у 100, 250 і 1000 карбованців, для котрих були використовані кліше, які були зроблені ще за вказівкою уряду гетьмана.
Одним з кращих грошових знаків, що були випущені на Україні, є купюра у 1000 карбованців. Друкувався знак у Києві, в обіг був випущений 13 листопада 1918 року. Продовжував друкувати його уряд Директори в жовтні 1919 року в Кам'янець-Подільську та в 1920 році - у Варшаві. Останній випуск - невідомий.
Дещо пізніше в обіг були випущені банкноти менших номіналів - 10 карбованців (серпень 1919 року) та 25 карбованців (жовтень 1919 року). Матриця 10 карбованців була виготовлена ще за уряду гетьмана, тому на лицевому боці стоять дві великі літери "УД" (Українська Держава).
Остання емісія Директорії готувалася в Австрії. Мали бути випущеними купюри в 50 та 1000 гривен. Однак вони так і залишилися невипущеними (відомі лише кілька пробних примірників) тому, що 20 листопада 1920 року указом голови Директорії С.Петлюри уряд Директорії був розпущений і необхідність у власній валюті відпала.

Грошові знаки Української РСР 1919- 1920 років.
На початку 1919 року в Харкові було сформовано Український Радянський уряд, який виступив на боці Радянської Росії у війні проти Директорії. За вказівкою В.І.Леніна Росія фінансувала Український Радянський уряд. І все ж період небувалої Інфляції, викликаної громадянською війною та іноземною інтервенцією, обумовили нестачу грошей, особливо дрібних купюр.
Нарком фінансів УРСР з відома і згоди уряду РРФСР вирішив використати знак Директорії у 10 карбованців. Кліше цього знака і частина заготовлених до випуску купюр, але без серії та номерів, були захоплені Червоною Армією 5 лютого 1919 року під час визволення Києва від петлюрівських військ. Радянський знак відрізнявся від знака Директорії папером, фарбою, водяними знаками та місцем розміщення серії та номера.
Був підготовлений до випуску ще один грошовий знак номіналом у 50 карбованців з радянською символікою. Однак після того, як 1 червня 1919
року Радянська Україна поєдналася з радянським урядом Росії, Литви, Білорусії та Латвії в єдиний революційний фронт боротьби, була узаконена єдина грошова одиниця - рубль РРФСР. Необхідність у випуску власних грошей відпала і купюра у 50 карбованців відома лише по окремих пробних примірниках.
Р.Й.Тхоржевський

З книги
"Національні паперові гроші України 1918-1920"
(на українській, російській та англійській мові)
Составник Олександр Іванович Рудченко.
Видавничо-комерційна фірма "Аспект" Донецьк 1992

2 3 4
LinkReply