| (no subject) |
[Apr. 18th, 2005|07:00 pm] |
Ну то шо стрінги придумали сексисти, казати не варто. Не думаю, що носити той клаптик з мотузочкою зручно, але ж який миловид відкривається жадібним чоловічим очам! Всі цікавини, яки отруєний тестостероном мозок міг тільки собі уявляти - як на долоні. Тобто, не всі, але їх відразу ж хочеться на долоню. Чи в долоні. Поляскати пестливо і попестити з поляскуванням, Просіяти їх міх пальцями як пісок невідомої пустелі, чи навіть зануритися в них. В цікавини.
Так, шота я не того.
Ага. От.
Будь-який чоловік сккаже "Овва!" як тільки стрінги побачить. Ну, не в магазині, не в шопі там якомусь, а в...
нє-нє
на...
карочє побачить. І скаже "Овва!", або "Хоба-ча!", чи "Тиц-диц!", а може "!!!". Не вголос, кунєшно, скаже, а буває шо і вголос. В усякому разі здогадатися по чоловікові, що той побачив стрінги дуже легко. Бо в нього просто в очах світиться така специфічно чоловіча радість чоловіка, який побачив стрінги.
Я мабуть, незрозуміло тут пояснив...
Да-а-а.
Ще що в стрінгах прикольно, що вони всеж-таки щось прикривають. Зовсім не суттєве, але від того просто дуже сильно хочеться іх зняти. Так і свербить, може там щось таке суттєве...
Нелогічно, правда?
Ага, я все неправильно розказую. Спочатку тра було про занижену талію.
Карочє, є ще один сексиський чоловічий винахід - це занижена талія на джинсах. Як чарівниця сідає/нахиняється - бац! І ці два сексиськіих винахода перетворюються на Головний Сексиський Винахід - тепер видно стрінги. Ну і далі всьо. З’являється той чарівний клаптик, за який конче треба зазирнути, цей чарівний трикутний дороговказ "Рай - там". Від нього як три дороги відходять три тоненьки штрипочки-стежки, дивлячись на які, вирішує чоловік складне питання - йти спочатку ліворуч і потім вниз, чи всеж праворуч... чи відразу пірнати униз...
Стоп.
Спокійно.
А є ще така штука як ярличок. Чи бірочка? Така штучка, мала. От іноді її видно. За неї хочеться смикнути. Не сильно. Чучуть. Смик. Смик-смик. А можна, навіть збирати їх до колекції. Бірочки зрізані зі стрингів. Розробити біркстрінгклясер. Передивлятися іноді. Поважно так гортати сторінки. Поповнювати.
Да-а-а.
І от була там бірочка! Все було! І спина, і такий перехід від спини до...
нє, неправильно
не від спини до сідниць, а від талії до стегон. Це дуже важливо! Цоб не просто - оп!-оп!, а о-о-оппп! Ну, ви розумієте.
І от я сидів, і зиркав час по часу вбік. Так- зирк! :) Зирк! :)
А! Я не сказав. Я був на презентації "антології українського самвидаву". В Харкові теж зробили презентацію і я пішов. Ну, і поки всі готувались, там в мікрофон пораз-разкають, ксерокса налаштують, то-сьо, я чайок - сьорб, убік - зирк, чайок - сьорб, убік - зирк!
Ну, а потім все почалось, вона розвернулась до сцени - і уже, кунєшно, нічо не видко було. Та й презентацію почали...
Отак іноді мистецтво впливає на життя. |
|
|
| (no subject) |
[Apr. 18th, 2005|07:37 pm] |
Ну, я попереднім постом правда трохи воду намутив. Може в когось залишиться враження що стрінги - це все шо я виніс з перзентації "антології українського самвидаву". Це не так. Стрінги як раз я і не виніс.
Я придбав саму антологію. Взагалі, як на мене, дуже непересічна подія - книжку зробить. То вам не на дівчат зиркати. І таку подію треба святкувати. Чим більше - тим краще.
Антологія мені сподобалась. Там є шо почитати. І хоч Бонк стверджує що можна читать і програмний код, я би програмний код не читав, а от антологію читаю, і радію собі.
Ця книжка цікава не тільки текстами, а ще й формою. Її цікаво роздивлятись. Кажу пошепки, шоб не побили: лучче ніж сайт. Шоб трошки покритикувать, шоб не казали шо я тут поплачені діфірамби співаю критикую так: можна було якимсь колонтитулом поставити нік аутора, бо відкриєш десь, читаєш і питаєся хто писав? і треба гортати. А так - супер. Даже супер-пупер.
Ну, а ще більше мені сподобались всі. Я, може вас уявляв собі не такими, але тепер буду знать які ви всі є. Було дуже приємно. Приїжжяйте ще, пишіть ще, видавайте ще. Здається такий девіз у "Букви-цифри", нє? |
|
|
|
|
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif){kind=small}
ukr_salo's journal